Книга: Містер Сплітфут (Саманта Гант); #книголав

Не можу не сказати, що ця книга тримала мене в дивному стані та передчутті, чим все закінчиться аж до останньої сторінки. І це зовсім не схоже на те, що ви коли-небудь читали. Я люблю детективи та містичні історії. Тому одразу схопилася в анотації за ці слова. Але в ній більше містичного та невідомого, ніж детективного. Та це не робить роман гіршим, він стає більш непередбачуваним та цікавим. В книзі ми бачимо дві сюжетні лінії: минуле та сьогодення. В минулому підлітки Рут і Нет живуть в дивному домі, більше схожому на будинок для сиріт з сектантським нахилом. Нет бачить видіння, і наче спілкується із душами мертвих через загадкового Містера Сплітфута. Тому діти, щоб мати хоч якісь додаткові гроші та не залежати від Батька, який має їх за безкоштовну робочу силу, вдаються до спіритичних сеансів. В сьогоденні ми знайомимося із вагітною племінницею Рут, яка дивним чином зустрічається із своєю тіткою, яку всі вважали померлою чи зниклою. Рут не говорить, але має певну мету відвести кудись Кору. І Кора протягом всієї вагітності мандрує за своєю тіткою в невідому для неї напрямку, але відчуваючи жгучу необхідність дійти до кінця. Ці дві сюжетні лінії так тісно, проте органічно переплітаються у романі, що іноді не встигаєш перемикатися. Для мене особисто, «Містер Сплітфут» - це книга, яка тримала інтригу до самої останньої сторінки. Дочитавши до кінця, я, навіть, розгубилася. Мені хотілося феєричного та передбачуваного позитивного розвитку подій в останніх главах, але феєрії не відбулося. Замість неї я побачила настільки неочікуваний кінець, що ще довго його «переварювала». Книга варта того, щоб її прочитати та мати свою думку на подібний жанр розповіді.

0    0