Everything I Never Told You (Инг Селеста); Abacus, 2014

Захватывающий роман об отношениях внутри семьи, где каждый "зацеплен" за какие-либо личные боязни и желания и не может свободно об этом сказать, что приводит к страшной трагедии. Действия разворачиваются в 1950-1970-х гг. в одном из американских городов. Лидия живет в семье мамы-американки, когда-то пожертвовавшей образованием и профессией ради семьи, и папой - выходцем из азиатской страны, который на собственном опыте испытал насмешки и давление общества на не таких, как все. В семье трое детей: старший Нат всеми силами пытается покинуть свой дом, в котором никто не видит его успехов; средняя Лидия, которую обожают родители и которая устала от их излишнего внимания и давления; младшая Ханна, которую вообще никто не замечает в семье, но которая многое замечает сама. Однажды Лидию находят мертвой на дне озера. Это не было ни убийством, ни самоубийством, но что-то привело девушку, не умеющую плавать, на берег озера и заставило войти в воду. Как много несказанного оставалось в мыслях каждого члена семьи и особенно Лидии. Сложная психологически книга, но заставляющая задуматься о том, что мы говорим нашим детям.

0    0

Часто батьки намагаються здійснити свої давні мрії через власних дітей. І досить часто діти так і не насмілюються поговорити з мамою чи татом про те, чого вони насправді хочуть. Що ж трапляється тоді? Деякі з них і далі покірливо виконують батьківську волю, боючись розчарувати своїх рідних. Інші, так й не набравшись сміливості "повстати", але й не в змозі жити чужими мріями, покидають цей світ дуже рано. Перед нами сім'я Лі: мама та тато і троє їхніх дітей: Натан, Лідія та Ханна. Саме середня за віком дитина є улюбленицею батьків. Всі надії покладені на Лідію, двох інших дітей майже не помічають. Але якщо одного дня дівчинку знайдуть мертвою, чи усвідомлять свою помилку батьки? Чи зможуть вони вчасно схаменутися, щоб вберегти Натана і Ханну? Книга мене справді вразила своєю глибиною, адже моменти, коли є що сказати, але ти це тримаєш у собі, і все несказане потім назбирується як величезна снігова куля, є проблемою багатьох сімей. Довго ще роздумувала про все написане у романі.

0    0

«Все, чого я не сказала» є дебютною книжкою Селести Інг – американки китайського походження. Свій бекґраунд письменниця майстерно перенесла в твір. Так, тут йде мова про змішану, американсько-китайську родину. Розповідь починається з того, що в місцевій водоймі знаходять тіло улюблениці батьків – середньої дочки Лідії. І поки поліція розслідує, що це було: нещасний випадок, вбивство чи, можливо, самогубство, читач буде слідкувати за життям родини після трагедії та перед нею. Прочитавши цей роман, я зрозуміла, що сучасна художня література (а не тільки класика чи нон-фікшен) може бути повчальною. Тато-китаєць завжди хотів бути таким як усі, тоді як мама – типова представниця середнього класу мріяла чимось виділятись з-поміж оточуючих. Свої прагнення вони переклали на Лідію, яка роками безмовно корилась, прагнучи зберегти родину. Не менше страждали і двоє інших дітей – найстарший син та наймолодша донька, яким батьки не приділяли і сотої долі тієї уваги, що середній дитині. Ця книжка – безумовний маст-рід.

0    0