Книга: Епоха невинності (Эдит Уортон); Фабула, 1920

"Після біографічної довідки, анотації склалося враження, що це має бути щось дуже складне, дуже багатогранне, дуже щедре на персонажів, дуже нудне й дуже літературно досконале, а ще – дуже монументальне. Усі підозри знайшли підтвердження. І так, місцями було нудно, хоча й не катастрофічно. Але варто переборюкати себе й продовжити читати про американську аристократію Злам ХІХ і ХХ століть. США. Обрані з обраних. Дивне суспільство з дивними постулатами. Стати анахоретом за нонконформістські думки – найлегше. (Хм, доволі стандартна думка.) Орієнтуватися в міжусобному бруді найвищого кола – твій обов’язок і це не обговорюється. Хочеш розлучення, жінко?.. Будь стонадцять разів розумною, мудрою, ерудованою, але вибач, люба, ти – жінка. Тебе апріорі не сприймуть у сферах не фемінної діяльності. Лише згодом, лише коли за збігом обставин ти станеш на тридцять чи хоча б двадцять років старшою, то світ зміниться, майже прозріє… Терпи, феміно Можна процитувати люту-любу Оксану Забужко з “Польових досліджень”: Ти жінка. В цім твоя межа. Твій місяць спить, як срібна блешня. Як прянощ з кінчика ножа, У кров утрушена залежність. І думайте про Забужко. Чи про Вортон. Може, про тупість суспільства. Є варіант подумати про тупість аристократизму. Загалом, гарний привід подумати. Про тупізм. Про парадоксальність. Зрештою, лінія про жінку тут не головна. Власне, кожен баче те, що хоче бачити. Я, наприклад, побачила два полярні варіанти буття жінкою в ті часи й у тому королівстві. І нехай у нас використовується за потреби й без слово СЕКСИЗМ (у мене є просто слово без огляду на стать – НЕПОВАГА), я не хотіла б жити в епоху невинності в королівствах цнотливості. Можливо, за жодних інших часів не хотіла б жити. Можливо, усе легше і я просто люблю свій час. Можливо, я до нього звикла й нічого більше. Але ж і яке кодло невинності!.."by Sb77741

0    0

"Америка – місце можливостей і відсутні обмеження для досягнення мети? У Новому світі можливо зробити все, не зважаючи на правила? Думаю, що Ньюланд Арчер розчарував би своїми відповідями у його 70-х роках ХІХ століття було важливо, який одяг на тобі, коли будеш вечеряти, а коло спілкування передається від дідів до внуків. Де жінка має сидіти вдома, вишивати і шити. Мовчати і усміхатися, коли чоловіки розмовляють про політику і не дай Боже захотіти їй розвестися із чоловіком. Осуд своєї сім’ї гарантований, коли виходиш із правил і прийнятих рамок. У книжці, Еллен і Мей – дві яскраві протилежності у епохі невинності Нью Йорка. Еллен – яскрава, зі своєю думкою і силою цю думку донести до суспільства, яке не хоче ні чути, ні бачити. Мей – чарівна дівчина, яка знає, що потрібно робити жінці і як думати, щоб бути ланкою у своєму колі спілдкування. А Арчер, як маятник між ними. Мей він вибрав через те що вона ідеальна представниця Нью Йоркської аристократії. А Еллен – жива, емоційна зі своїми думками і силою приймати свої рішення. І Арчер, який має прийняти рішення. Анотація обіцяє нам історію кохання графині Еллена і Арчера. Спершу я злилася, що “спойлер” на палітурці книжки, а потім сторінку за сторінкою читаючи, – я все чекала коли ж… Взагалі, я люблю такі романи і “Епоха невинності” сподобалася, думаю, що з авторкою потрібно продовжувати знайомство. І особливо, порадувала якість книжки – дуже красиво оформлена)" by vitka-sun

0    0