Книга: Dead Souls (Gogol Nikolai); Penguin, 2012

"Dead Souls" або "Мертві душі" - ще один шедевр класика світової літератури (не побоюся цього слова), уродження Полтавщини, - Миколи Васильовича Гоголя, який я буду перечитувати в майбутньому, я певна, ще не один раз. Залюбки читала цей твір в школі до уроку зарубіжної літератури, а таке рідко траплялося, бо з програмними творами у мене, як правило, не складалося. За сюжетом, до провінційного містечка Н, десь у глибинці російської імперії приїздить загадковий чоловік на прізвище Чічіков. Він мандрує від одного поміщицького маєтка до іншого з доволі дивною пропозицією. У кожного поміщика, до якого він приїздить, він хоче викупити так звані "мертві душі" - кріпаків, яких уже немає в живих, але податки на яких треба платити аж до наступної ревізії. Таким чином він звільнить поміщика від зайвих витрат, а собі надбає ніби-то велику кількість люду і таким чином підвищить свій статус. Яскраві персонажі, цікавий сюжет і взагалі задумка твору: автор уміло викриває недоліки тогочасного російського суспільства, гостро його висміюючи. Якщо така тема вас цікавить і ви досі не читали - рекомендую, Гоголь з її розкриттям справився на всі 100.

0    0

Что ж, прошло много времени с тех пор, как я читал "Мертвые души", и, думаю, лучше всего мне запомнился меланхоличный юмор, но что касается того, что я ДУМАЮ, то это то, что не дает мне покоя.: Сейчас в мире происходит так много вещей, которые более причудливы, чем бродяжничество и покупка имен умерших крепостных у их владельцев с целью получения прибыли... Иногда я думаю о "Мертвых душах", когда читаю новости, и задаюсь вопросом, является ли наш мир 2023 года, со всем этим демократическим безумием, доказательством того, что Гоголь все понял правильно и предвидел, что произойдет? Я чешу нос, и мое пальто (почти шинель) хмуро смотрит на меня с вешалки, но я придерживаюсь своей теории: кто-то купил "Мертвые души", чтобы получить прибыль, а свою продал дьяволу и это куда страшнее, чем описанное в романе!

0    0